01Гру 2013
Чиновники займуться страховим бізнесом
Працівників бюджетної сфери змусять купувати медичні страховки в муніципальній компанії
Киянам запропонують застрахувати своє здоров'я в муніципальній страховій компанії , яку місто має намір придбати за 0,5-1 млн грн. Чиновники обіцяють , що вартість її медичних страховок буде нижче середньої по ринку , оскільки лікувати клієнтів планують в комунальних медустановах. Експерти прогнозують , що знайти клієнтів компанії буде проблематично. Тому муніципальні поліси стануть насильно нав'язувати співробітникам бюджетної сфери та комунальних підприємств.
Представники департаментів комунальної власності та охорони здоров'я КМДА звернулися до міськради за дозволом на купівлю страхової компанії в комунальну власність.
З цією ініціативою чиновники виступили за дорученням голови столичної міськадміністрації Олександра Попова , раніше заявляв , що впровадження медстрахування під управлінням міста підвищить якість медичних послуг та прискорить перехід киян на страхове обслуговування . Це вже не перша спроба створити в столиці муніципального страховика .
Не далі як у вересні 2013 р. депутати Київради розглядали аналогічний проект , але відхилили його під приводом відсутності коштів у міській скарбниці .
Цього разу чиновники стверджують , що витрачати на цю покупку гроші зі столичного бюджету не доведеться. Компанію мають намір придбати за рахунок доходів трьох комунальних підприємств - « Житлоінвестбуд -УКБ » , «Головний інформаційно -обчислювальний центр» і « Київське інвестиційне агентство».
За оцінкою заступника голови КМДА Віктора Коржа , КП витратять на угоду 0,5-1 млн грн. , Тоді як створення СК з нуля обійшлося б значно дорожче.
«Відповідно до статті 30 Закону« Про страхування » для початку страхової діяльності їй довелося б встановити сплачений статутний капітал в еквіваленті 1 млн євро за валютним обмінним курсом , а в разі страхування життя - 10 млн євро. Такі суми повинні гарантувати платоспроможність компанії, відповідальної перед клієнтами » , - пояснює пан Корж.
На думку страховиків , запланованого 1 млн грн. може виявитися достатньо для покупки компанії- » пустушки », що має дозвільні документи і номінальний статутний фонд . Але навряд чи така СК зможе впоратися з роботою на ринку медстрахування. Для цього їй знадобиться докапіталізація як мінімум 10-15 млн грн.
Лікувати клієнтів муніципальної страхової компанії будуть виключно в комунальних медустановах. При цьому в страхові випадки не мають наміру включати важкі інфекційні захворювання , лікування яких передбачено спеціальними державними програмами.
Виплати по одному страховому випадку складуть від 400 грн. до 24 тис. грн. Базовий щомісячний внесок чиновники пропонують встановити нижче середньоринкового - у розмірі 80 грн.
У мерії підрахували , що навіть за наявності 10 тис. клієнтів підприємство отримає дохід близько 20 тис. грн. на місяць. А залучити до комунальних страховками чиновники планують як мінімум 50 тис. чоловік. Стан ринку страхової медицини дозволяє засумніватися в їх оптимізмі . За словами страховиків , цей вид страхування зараз є збитковим .
Більшість компаній розвивають його виключно для підвищення сервісу для клієнтів. При цьому їм доводиться дотувати « медицину » за рахунок інших, менш збиткових видів . Якщо СК займатиметься виключно медстрахуванням , не застосовуючи адміністративних важелів для залучення клієнтів , вона швидко збанкрутує.
«Суть страховки полягає в тому , що плата стягується з багатьох клієнтів , які ризикують , а виплати дають тим одиницям , які безпосередньо стикнулися з ризиками. Але українці не вірять в медстраховки , а договори укладають не все підряд , а саме ті , хто часто і багато хворіє » , - розповів « ДС » генеральний директор Асоціації страхувальників України Леонід Хорін.
Тому компанії зараз рідко страхують клієнтів з вулиці. Велика частина договорів укладається з юридичними особами за посередництва керівництва підприємств в добровільно- примусовому порядку. Із заробітної плати персоналу в рахунок оплати страховки відраховують невеликі суми.
Але договори найчастіше складаються таким чином , що отримати повну оплату якісних медичних послуг виявляється вкрай важко. Зате керівники підприємств за згоду страхувати співробітників отримують чималі відкати .
У мерії переконані , що саме муніципальне страхування дозволить перемогти корупцію в даній галузі. При цьому чиновники замовчують про те , що утримає їх від спокуси застосувати вже працюють корупційні схеми на своєму підприємстві , а то і посилити їх за рахунок адмінресурсу.
Наприклад , бажану кількість клієнтів буде нескладно отримати , застрахувавши в муніципальній компанії всіх працівників бюджетної сфери і співробітників міських КП. Природно , метою такого підприємства буде не надати клієнтам якісні послуги , а швидше зібрати гроші і відрапортувати про успіхи .
Для цього в полісах пропишуть максимум винятків , що дозволить звести виплати до мінімуму. Куди ці кошти підуть потім , можна лише гадати , адже робота київських КП ніколи не відрізнялася прозорістю.
«Чиновники взагалі не повинні вигадувати нові ініціативи , їх зобов'язані розробляти наукові організації . А у нас все навпаки: самі придумали , самі втілили , самі поділили гроші і відзвітували » , - резюмує пан Хорін.
Гроші , які зможуть поділити комунальні СК , знайдуться не тільки серед страхових внесків. Адже кошти казни не будуть потрібні лише на етапі покупки компанії , а згодом страховки представникам соціально незахищених верств населення оплачуватиме міський бюджет.
«Ми повинні вибудувати гнучку систему допомоги , в якій розмір внесків буде залежати від рівня доходів киян. А пенсіонери і малозабезпечені повинні страхуватися за рахунок міста » , - пояснила « ДС »голова постійної комісії з питань гуманітарної політики Алла Шлапак.
Таким чином , Київ отримає лише додаткову статтю витрат , а бюджетні дотації разом зі страховими внесками залишаться на рахунках комунальної СК. При цьому якість медичних послуг навряд чи підвищиться. Адже якщо столичні чиновники бездарно адмініструють діючу сферу охорони здоров'я , то й на страховому терені у них навряд чи раптово прокинуться управлінські таланти.
Автор: Олександр Зворський ( «Деловая столица» 47 ( 653 ) 25.11.2013 )
Киянам запропонують застрахувати своє здоров'я в муніципальній страховій компанії , яку місто має намір придбати за 0,5-1 млн грн. Чиновники обіцяють , що вартість її медичних страховок буде нижче середньої по ринку , оскільки лікувати клієнтів планують в комунальних медустановах. Експерти прогнозують , що знайти клієнтів компанії буде проблематично. Тому муніципальні поліси стануть насильно нав'язувати співробітникам бюджетної сфери та комунальних підприємств.
Представники департаментів комунальної власності та охорони здоров'я КМДА звернулися до міськради за дозволом на купівлю страхової компанії в комунальну власність.
З цією ініціативою чиновники виступили за дорученням голови столичної міськадміністрації Олександра Попова , раніше заявляв , що впровадження медстрахування під управлінням міста підвищить якість медичних послуг та прискорить перехід киян на страхове обслуговування . Це вже не перша спроба створити в столиці муніципального страховика .
Не далі як у вересні 2013 р. депутати Київради розглядали аналогічний проект , але відхилили його під приводом відсутності коштів у міській скарбниці .
Цього разу чиновники стверджують , що витрачати на цю покупку гроші зі столичного бюджету не доведеться. Компанію мають намір придбати за рахунок доходів трьох комунальних підприємств - « Житлоінвестбуд -УКБ » , «Головний інформаційно -обчислювальний центр» і « Київське інвестиційне агентство».
За оцінкою заступника голови КМДА Віктора Коржа , КП витратять на угоду 0,5-1 млн грн. , Тоді як створення СК з нуля обійшлося б значно дорожче.
«Відповідно до статті 30 Закону« Про страхування » для початку страхової діяльності їй довелося б встановити сплачений статутний капітал в еквіваленті 1 млн євро за валютним обмінним курсом , а в разі страхування життя - 10 млн євро. Такі суми повинні гарантувати платоспроможність компанії, відповідальної перед клієнтами » , - пояснює пан Корж.
На думку страховиків , запланованого 1 млн грн. може виявитися достатньо для покупки компанії- » пустушки », що має дозвільні документи і номінальний статутний фонд . Але навряд чи така СК зможе впоратися з роботою на ринку медстрахування. Для цього їй знадобиться докапіталізація як мінімум 10-15 млн грн.
Лікувати клієнтів муніципальної страхової компанії будуть виключно в комунальних медустановах. При цьому в страхові випадки не мають наміру включати важкі інфекційні захворювання , лікування яких передбачено спеціальними державними програмами.
Виплати по одному страховому випадку складуть від 400 грн. до 24 тис. грн. Базовий щомісячний внесок чиновники пропонують встановити нижче середньоринкового - у розмірі 80 грн.
У мерії підрахували , що навіть за наявності 10 тис. клієнтів підприємство отримає дохід близько 20 тис. грн. на місяць. А залучити до комунальних страховками чиновники планують як мінімум 50 тис. чоловік. Стан ринку страхової медицини дозволяє засумніватися в їх оптимізмі . За словами страховиків , цей вид страхування зараз є збитковим .
Більшість компаній розвивають його виключно для підвищення сервісу для клієнтів. При цьому їм доводиться дотувати « медицину » за рахунок інших, менш збиткових видів . Якщо СК займатиметься виключно медстрахуванням , не застосовуючи адміністративних важелів для залучення клієнтів , вона швидко збанкрутує.
«Суть страховки полягає в тому , що плата стягується з багатьох клієнтів , які ризикують , а виплати дають тим одиницям , які безпосередньо стикнулися з ризиками. Але українці не вірять в медстраховки , а договори укладають не все підряд , а саме ті , хто часто і багато хворіє » , - розповів « ДС » генеральний директор Асоціації страхувальників України Леонід Хорін.
Тому компанії зараз рідко страхують клієнтів з вулиці. Велика частина договорів укладається з юридичними особами за посередництва керівництва підприємств в добровільно- примусовому порядку. Із заробітної плати персоналу в рахунок оплати страховки відраховують невеликі суми.
Але договори найчастіше складаються таким чином , що отримати повну оплату якісних медичних послуг виявляється вкрай важко. Зате керівники підприємств за згоду страхувати співробітників отримують чималі відкати .
У мерії переконані , що саме муніципальне страхування дозволить перемогти корупцію в даній галузі. При цьому чиновники замовчують про те , що утримає їх від спокуси застосувати вже працюють корупційні схеми на своєму підприємстві , а то і посилити їх за рахунок адмінресурсу.
Наприклад , бажану кількість клієнтів буде нескладно отримати , застрахувавши в муніципальній компанії всіх працівників бюджетної сфери і співробітників міських КП. Природно , метою такого підприємства буде не надати клієнтам якісні послуги , а швидше зібрати гроші і відрапортувати про успіхи .
Для цього в полісах пропишуть максимум винятків , що дозволить звести виплати до мінімуму. Куди ці кошти підуть потім , можна лише гадати , адже робота київських КП ніколи не відрізнялася прозорістю.
«Чиновники взагалі не повинні вигадувати нові ініціативи , їх зобов'язані розробляти наукові організації . А у нас все навпаки: самі придумали , самі втілили , самі поділили гроші і відзвітували » , - резюмує пан Хорін.
Гроші , які зможуть поділити комунальні СК , знайдуться не тільки серед страхових внесків. Адже кошти казни не будуть потрібні лише на етапі покупки компанії , а згодом страховки представникам соціально незахищених верств населення оплачуватиме міський бюджет.
«Ми повинні вибудувати гнучку систему допомоги , в якій розмір внесків буде залежати від рівня доходів киян. А пенсіонери і малозабезпечені повинні страхуватися за рахунок міста » , - пояснила « ДС »голова постійної комісії з питань гуманітарної політики Алла Шлапак.
Таким чином , Київ отримає лише додаткову статтю витрат , а бюджетні дотації разом зі страховими внесками залишаться на рахунках комунальної СК. При цьому якість медичних послуг навряд чи підвищиться. Адже якщо столичні чиновники бездарно адмініструють діючу сферу охорони здоров'я , то й на страховому терені у них навряд чи раптово прокинуться управлінські таланти.
Автор: Олександр Зворський ( «Деловая столица» 47 ( 653 ) 25.11.2013 )